все-таки як близько російські війська підійшли рік тому к Києву, в голові не вкладається

в будинок через пару дворів від мого, потрапило артилерією і знесло квартири на 3 перших поверхах
по району проїхався танк і бтр, постійно було чутно вибухи

таке, звісно, щастя - мати можливість приїхати у вільний Київ
ніколи не забуду якою ціною ми виборюємо цю можливість кожного дня, і вірю, що всі окуповані території будуть звільнені

зловила себе на думці що не вистачає гітари
так, частина речей перевезена назад у Київ, до друзів, бо навіть родичей у Києві в тебе немає
а ще, з ковриком для йоги життя стає набагато кращим
ну що ж, деякі речі доводиться залишати, а деякі так приємно викинути

на порозі новий переїзд, і як не котнролюй, буває ллються сльози, коли прощалась з деякими людьми, хоча розумію, що сама прийняла це рішення

я буду сумувати і навіть за Польщею
але поки в країні війна, буду помогати ззакордону